Wikipedia

Tamara Ivanivna Hundorova

Tamara Ivanivna Hundorova (e ɗemngal Ukrain: Гундорова Тамара Іванівна ; jibinaa ko ñalnde 17 sulyee 1955, to Klimivka, e nder diiwaan Poltava) ko ganndo binndol, ganndo pinal, binndoowo. Ko o porfeseer e gardiiɗo departemaa Teori binndol to Duɗal Binndol to Akademi Ganndal Ngenndiwal Ukrain, kadi ko o porfeseer e dekan to Duɗal Jaaɓi-haaɗtirde Ukrain Free.[1]

Tamara Ivanivna Hundorova
ɓii aadama
Jinsudebbum Taƴto
Ɓii-leydiyankaakuUkrayiina Taƴto
InditirdeГундорова Тамара Іванівна Taƴto
InndeТамара Taƴto
Ɗuubi daygo17 Morso 1955 Taƴto
ƊofordeKlimivka Taƴto
Sana'ajiliterary critic, literary scholar, university teacher, cultural studies scholar Taƴto
EmployerTaras Shevchenko National University of Kyiv, T.H. Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine, Ukrainian Free University Taƴto
Janngi toFaculty of Philology of the State University of Kyiv Taƴto
ProfessorshipFarfesajo Taƴto
Academic degreecandidate of philology, Doctor of Sciences in Philology Taƴto
Memba enNational Academy of Sciences of Ukraine, International Association for Ukrainian Studies Taƴto
Award receivedQ55987412, Fulbright Scholarship, Honored Scientist of Ukraine Taƴto

Ñalnde 30 mee 2017, o toɗɗaama tergal Goomu ganndal e nder Diiso Ngenndiijo Ukrain ngam Ɓamtaare Ganndal e Karallaagal [uk] e juuɗe Kabine jaagorɗe Ukrain.[2]

Nguurndam

taƴto

Hundorova jibinaa ko ñalnde 17 sulyee 1955 to Klimivka, wuro e nder diiwaan Poltava to Ukrain.[3]

O heɓi bak makko to duɗal jaaɓi haaɗtirde Kiev to duɗal jaaɓi haaɗtirde Kiev, to duɗal jaaɓi haaɗtirde binndol to duɗal jaaɓi haaɗtirde ganndal leydi Ukraine.[citation needed]

 

Hundorova fuɗɗii golle to Duɗal Binndol to Duɗal Ganndal Ngenndiwal Ukrain e hitaande 1981.[citation needed] E lewru suwee 1990, kanko e Vira Ageyeva, e Natalka Shumylo, ɓe noddiraa ko Solomiia Pavlychko, jannginoowo filosof to duɗal jaaɓi haaɗtirde... Akademi Kiev-Mohyla ngam udditde eɓɓaande ngam sosde jaŋde rewɓe to leydi Ukraine. Ɓe cosi "Seminar Feministe" to Duɗal Binndol Duɗal Ganndal Ngenndiwal. Ko ngol woni go’o ko laabi ƴeewndo rewɓe e ƴeewndo jinnaaɓe ina naata e nder leydi ndii. Ɓeen rewɓe kadi cosi taƴre rewɓe e nder jaaynde ganndal Slovo i Chas (Konngol e sahaa) ɓe puɗɗii yaltinde golle ko wayi no winndannde makko Femina Melancholica: Sex e Pinal. Golle annduɓe ɓee ina cemmbina jannginooɓe woɗɓe e nder leydi Ukraine fof ngam sosde porogaraamuuji jaŋde rewɓe e jinnaaɓe.[4]

O jannginii to duɗal jaaɓi haaɗtirde ngenndiwal Kiev-Mohyla Academy tuggi 1994 haa 1997 e duɗal jaaɓi haaɗtirde Toronto to Kanadaa, e hitaande 1999. E hitaande 2002, o wonti gardiiɗo duɗal jaaɓi haaɗtirde ngenndiwal, departemaa ganndal binndol to Duɗal Binndol. O jannginii kadi duɗal jaaɓi haaɗtirde Harvard e hitaande 2004, e duɗal jaaɓi haaɗtirde Ukraine Free e hitaande 2003 e 2005.[3] E hitaande 2009, o woniino Yacyk Distinguished Fellow to Duɗal Wiɗtooji Ukrain Harvard, kadi ko kanko woni gardiiɗo Duɗal Jaaɓi-haaɗtirde Ukrain Free to Munich.[1] O jannginii kadi to duɗal jaaɓi haaɗtirde ngenndiwal Taras Shevchenko to Kiev tuggi 2005 haa 2010, o janngini kadi kursus keeriiɗo to duɗal jaaɓi haaɗtirde katolik Ukrain to Lviv. O waɗii jeewte e nder batuuji hakkunde leyɗeele to Ukrani e caggal leydi, o jannginii kadi e nder duɗe jaaɓi-haaɗtirde to Amerik (Yale, Columbia, Harvard), Kanadaa (Duɗe jaaɓi-haaɗtirde Toronto, Alberta, Manitoba), e Angalteer.

Hundorova wonnoo ko jannginoowo to duɗal jaaɓi haaɗtirde Monash (Ostarali) hakkunde 1991 e 1992. O golliima kadi to duɗal jaaɓi haaɗtirde Harriman to duɗal jaaɓi haaɗtirde Columbia e hitaande 1997, to duɗal wiɗto Ukrain to duɗal jaaɓi haaɗtirde Harvard e hitaande 2001, e duɗal wiɗto Slavic to duɗal jaaɓi haaɗtirde Hokkaido00, Japon e hitaande 1997 .[3]

O woniino ganndo Fulbright to Amerik e duuɓi jaŋde 1998, 2009, e 2011–2012.[5][6]

Wiɗtooji Hundorova ɗii ɓuri teeŋtude ko e feminism, jaŋde jinnaaɓe,[7] miijo binndol, ƴeewndo caggal koloñaal, jamaanu e caggal jamaanu.[1]

Golle renndo

taƴto

E hitaande 2002, Hundorova wonnoo ko cukko hooreejo Fedde Adunaare Ukraninaaɓe [uk]. Tuggi 2005 haa 2014, o woniino tergal e Goomu annduɓe to Komiseer Toowɗo Seedantaagal Ukrain, hakkunde 2012 e 2014, o woniino hooreejo Fedde Adunaare ngam Ganndal Neɗɗankaagal (IAG).

O wonii kadi tergal e yiilirde toppitiinde ko fayti e jaŋde Ukrain, Jaaynde Ukrain Harvard [uk],[8] Kiev Antiquity [uk] Review Humanitarian Ukrain [uk], e suudu bayyinoowo HELIKON, o woniino kadi a tergal PEN Ukrain.

Bindi

taƴto

Hundorova winndii defte dow binndol Ukraine hannde, teeŋti noon e firo golle rewrude e miijooji caggal jamaanu, caggal koloñaal, miijooji jinnaaɓe, e miijooji psychoanalytic.[9] Golle makko ina njokki e mbayliigu e nder leydi Ukraine e nder fuɗɗoode teeminannde noogas e noogas e go’o. O winndii ko fayti e postmodernism Ukrain e fuɗɗoode teeminannde noogas e go’o, o huutoriima konngol “defterdu caggal Chernobyl” ngam waɗde heen nate, kadi o winndii ko fayti e geɗe mettuɗe, pinal yimɓe e kitsch.[10]

Golle makko njaltinaama e nder jaayɗe Word and Time (ko adii ɗuum ko Radyanсьke літературознавство (Jannde binndol Sowiyetik)), Krytyka, Modernité, View du monde [uk], Дивослово [uk], Ї [uk], Antiquity Kiev [uk], Acta Slavica Japonica, Jaaynde ganndal Ukrani, Fuɗnaange-rewo, Dubrovnik. Casopis za njiimaandi e njiimaandi, Porownania. Sifaa ko janngugol caggal koloñaal. Golle makko kadi njaltinaama e nder defte Postmodernism в славянских старшах, Стус як текст, Ukraine e kitaale 1990-. Koolol gadanol Fedde Janngirɗe Ukrain to Ostarali (Melbourne, 1992), e Gila e Sowiyetoloji haa e caggal koloñaal (Stockholm, 2007). O wonnoobinnduɗo boowe e nder Історії української тератури ХХ ст. (Engele: Daartol binndol Ukrain e teeminannde 20ɓiire) (K., 1993).

Ƴeewte golle Hundorova njaltinaama e nder jaayɗe « Critique » (Ukrain: Критика), «Mirror Weekly», «Книжник-review [uk]», «Ukraine binndol [uk]», «Неприкосновенный запас [uk]», « Slavia – Casopis pro slovanskou filologii”, “Jaaynde jannde Ukrain”, “Jahrbuch Slavistiches Wiener”, “Slavistiches of Philologie”, e “Kaayitaaji Slavonic Kanadaa”.

Binndanɗe

taƴto

"Euromaidan Ukrain ko golle renndo e pinal" e nder deftere Rewolison e wolde e nder Ukrani hannde: Caɗeele waylo-waylo (Stuttgart, 2016)

"Maande majjuɗo e mette yontaaji caggal Sowiyet" e nder deftere Pinal sukaaɓe Fuɗnaange Orop e nder ngonka aduna (Palgrave Macmillan, 2016).[11]

Monogaraafiiji

taƴto

Інтелігенція і народ в повістях Івана ду Франка 80-х років — Kiev: Наукова, 1985

Франко і/не Каменяр (Engele: Franko Wonaa ‘Taƴoowo kaaƴe’ ) — Melbourne: 1996;

ПроЯвлення Слова. Дискурс раннього українського модернізму— Lviv: Літопис, 1997; mbaydi ɗiɗmiri, 2009[1].

Debbo melankolik. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської (E ɗemngal Engele: Femina Melancholica: Jokkondiral e pinal e nder deftere Olha Kobylianska ko fayti e jinnaaɓe) — Kiev: Критика, 2002[7].

Bibliotik Pisliachornobylska (Ukrain: Післячорнобильська бібліотека) — Kiev: Критика. — Hitaande 2005.

Травестії [uk]— Kiev: Факт, 2008[16]

ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму — Вид. goɗɗum, перероб. та доп— Kiev: Критика, 2009.

Транзитна pinal. Simptomi postіolly травми: статті та есеї – Kiev: Грані-Т, 2013

Binndanɗe cuɓaaɗe e binndanɗe

— Слово і час, 1997. — Limre 4, pp. 29–33;[17]

Oropjski jamaanu czhy oropjski jamaanu? (Z yiyngo Ukrain) e nder ɗemngal Odkryvanie jamaanu. Przeklady ina haala. Bodejum. R.Nicha. — Krakow: 1998 — 521-529.

Ɗemɗe 12(62), pp. 14–17

Інтелектуальна дистопія Юрія луцкого в Юрій луцький. Літературна політика в радянскій Україні. 1917—1934 — Kiev: Гелікон, 2000 — pp.

Жінка і Дзеркало — Ї. Jaaynde ganndal pinal, 2000 — Nokku 17, pp. 87–94.

У колисці міфу, або топос Києва в Тературі українського модернізму — Старовина, 2000 — No. 6, pp. 74–82

2000 — No. 4, pp. 120–134

Модернізм як еротика „нового” (В. Винниченко і Ст. Пшибишевський) — Слово і час, 2000 — No. 7, pp. 17–25

Історіографічна формула Григорія Грановича — Сучасність, 2001. — No. 6, pp. 116–129.

Canon waylitii: Binndi Ukrain kesi e kitaale 1990 — Jaaynde jannde Ukrani, 2001 — Deftere 26, Limoore 102, pp. 249–270

Ольга Колбиланська контра Ніцше, або Народження жінки духу природи в Гендер ікультура. Збірник статей — Kiev: Факт, 2001 — pp. 34–52;

„Марлітівський статья”: жіноче читання, масова тература і Ольга Кобилянська e Гендернисты — Kiev: Факт, 2004 — pp. 19–35

2004 — feccere 6, pp. 52–66

„Малоросійський маскарад”: колониальный дискурс в „Енеїді” Котляревського та навколо неї in На щедрий вечір. Збірник на пошану Євгена Сверстюка — Луцьк, 2004. — pp. 41–65

Карнавал caggal Cernobylia (fotografy украинского постмодернизма) nder Постмодернизм в славянских — Moscow: Институт славянобыля, 2004 — pp. 160–190

Melankoliiji jinnaaɓe — Acta Slavica Iaponica, 2004 — deftere 22, pp. 165-176

Сдаліми Адорно: масова культура і кіч — Критика, 2005. — pecce 1–2 (87–88). — pp. 32-37

Нова жинка в Академії наук. Розмова Людмили Таран з Тамарою Гундоровою — Кур'єр Кривбасу, 2005 — No. 185, pp. 169–188

Жіночий роман — Незнайома. Антологія української „жіночої” прози та есеїстки другої Пол. ХХ — поч. ХХІ ст. Авторський проект Василя Габора. — Lviv: Піраміда, 2005 — pp. 110-115

Український октентальзм: бути чи не бути Римом? — Критика, 2006, pecce 1-2 (99-100) — 31-36

Teddungal e njeenaaje

Tamara Gundorova rokkaama njeenaari teddundi golloowo ganndal e karallaagal leydi Ukraine [uk] e hitaande 2006.[18] Deftere makko "Defterdu caggal-Chernobyl. Postmodernism binndol Ukrain" heɓi njeenaari Ukrain fof e Deftere hitaande 2005 [uk] (suɓaama e les "Critique littéraire et essais"), e deftere "Kitsch e binndol – Travesty". " rokkaama njeenaari Ukrain fof e Deftere hitaande ndee e hitaande 2008 [uk] "(suɓaama e les "Jannguɗo – Janngugol binndol").

Tuugnorgal

taƴto
  1. "Tamara Hundorova". Duɗal wiɗto Ukrain to duɗal jaaɓi haaɗtirde Harvard. Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  2. "Сайт националисты україни, 31.05.2017". Mooftaa ko e asli mum ñalnde 3 lewru juko 2017. Ƴeewtaa ko ñalnde 5 lewru juko 2017.
  3. "Гундорова Тамара Іванівна" [Гундорова Tamara Ivanivna]. Ansiklopedi Ukrain hannde (e ɗemngal Ukrain). Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  4. Marsenyuk, Tamaara; Pastushok, Anastasi (1 mars 2021). "Janndeeji jinnaaɓe e nder Ukrain: Long W."ay gila e kitaale 90 haa hannde" (PDF). Jaaynde mbayliigu rewɓe. Arsiif (PDF) gila e fuɗɗoode ñalnde 22 mars 2022. Heɓtinaama ñalnde 14 abriil 2022.
  5. "Tamara Hundorova". Duɗal wiɗto Ukrain to duɗal jaaɓi haaɗtirde Harvard. Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  6. "Tamara Gundorova". Porogaraam ganndo Fulbright. Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  7. (18 oktoobar 2017). Yiɗde Ukraine ngam anndinde ɗum: Jaɓɓaade mbaydiiji pinal e nder miijo binndol, 1991–2011. Defte Leksington. p. 27. ISBN 978-1-4985-3882-4.
  8. "Ko faati e jaŋde Ukrain Harvard". Janngirɗe ɗemngal Ukrain to Harvard. Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  9. "Гундорова Тамара Іванівна". www.nas.gov.ua (e ɗemngal Ukrani). Ƴeewtaa ko ñalnde 5 Oktoobar 2019.
  10. "1576.ua – Постаті – Гундорова Тамара". 1576.ua. Keɓtinaama ñalnde 5 Oktoobar 2019.
  11. "Тамара Гундорова | КРИТИКА". kiritika.com. Ƴeewtaa ko ñalnde 5 Oktoobar 2019.
  12. "Франко не Каменяр". (e ɗemngal Ukrain). Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  13. Simonek, Stefan (1998). "Njiylawu Franko — alaa ko woni e mum". Jahrbuch Slavist en Wiener. 44: 229. Ɓoornugol 0084-0041. JSTOR 24748218.
  14. "Faraŋko, Iwan". www.ansiklopediyafukrain.com. Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  15. "Defterdu caggal Chernobyl". Blog wiɗtooji UCL SSEES. Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
  16. Pawlishin, Marko (2007). "Ƴeewndo binndi KITCH I: TRAVESTIÏ. Seriia "Politisiya Vysoka"". Janngirɗe ɗemngal Ukrain to Harvard. 29 (1/4): 531-534. ISSN 0363-5570. JSTOR 41304543.
  17. kengurjan. "Гундорова Тамара Іванівна". www.ilnan.gov.ua (e ɗemngal Ukrain). Ƴeewtaa ko ñalnde 5 Oktoobar 2019.
  18. "Нагороди, відзнаки, конкурси". www.naas.laamu.ua. Keɓtinaama ñalnde 24 feebariyee 2022.
Ittaa ko to "https://ff.wikipedia.org/w/index.php?title=Tamara_Ivanivna_Hundorova&oldid=59250"